Блокада триває. Фото: Фейсбук
Два місяці тому почалася транспортна блокада Криму, головними ініціаторами якої виступили Меджліс кримськотатарського народу і "Правий сектор". Офіційною метою акції стало привернення уваги до порушень прав людини на півострові , хоча активно звучав і неофіційне гасло " Досить годувати окупантів" .
Організувавши блокпости, кримські татари і радикали зупинили транспортний потік фур, а потім стали додивлятися і легкові автомобілі. Тим не менш, українські товари продовжують потрапляти на півострів. Так, днями в пункті пропуску "Джанкой" затримали вантаж копченої та сиров'ялені Ковбаси загальною вагою 120 кілограмів. Як повідомляє "Россільгоспнагляд", він знаходився в багажному відділенні автомобіля "Міцубіші". Також тут зафіксували дві спроби ввезення на півострів української свинини. Варто відзначити, що подібні випадки не поодинокі.
Фото: соцмережі
Сама ж блокада з кожним днем викликає все більш неоднозначну реакцію. Так, на думку політолога Ярослава Макітри, дії активістів приносять свої плоди, однак акція не настільки ефективна як хотілося б її учасникам.
"Насправді сенс у цій історії є – привернути увагу до питань Криму . Але , можна говорити, що ця акція не настільки ефективна як хотілося б, – розповідає Макітра. – Якби за продуктової блокадою почалася блокада енергетична , тоді б це мало більш масштабний ефект , а оскільки нинішня акція носить більш локальний характер – вона не носить великого резонансу . І все ж певні результати від цієї акції є".
А ось військовий експерт Дмитро Тимчук дивується, чому продовольчою блокадою анексованого півострова досі займаються лише активісти. На його думку, не тільки продуктове забезпечення, але й підтримка енергосистеми повинні лягти на плечі тих, хто зараз "завідує" в Криму. Тимчук підкреслив, що без підтримки України, рівень життя на півострові повільно, але впевнено падає.
"Як би не кричала російська пропаганда, що ціни не підвищуються і сенсу в блокаді немає, а Росія нагодує Крим – наслідки є. Та сторона, яка окупувала чужі території, вона несе відповідальність за забезпечення цих регіонів, – пояснює Тимчук. – Абсолютно зрозуміло, що країна, яка де-факто перебуває в стані війни і не тільки підтримує тісні політичні відносини, а й забезпечує окуповані території – це нонсенс. Активісти взяли на себе ту функцію, яку повинна було взяти держава ще навесні 2014 року. Але, велике значення блокада має в політичному сенсі, активісти досягли своїм найпершим мети – привернути увагу до прав людини в Криму і тих процесів, які суперечать міжнародному праву. Більш того, дуже дивно, чому держава не може законодавчо не намагається легалізувати блокаду на законодавчому рівні".
Фото: соцмережі
У свою чергу політолог Кость Бондаренко не приховує свого скептичного ставлення до блокади. За його словами, навіть 2 місяці по тому її результат можна назвати "нульовим".
"Це один з тих заходів , який замислювався як акція заради акції. А так – ні інформаційного вихлопу, ні якогось економічного результату блокада не дала. Крім того, з 1 січня українські товари не будуть потрапляти в Росію, так що , створюється враження , Путін пішов назустріч тим, хто намагається блокувати Крим і можна говорити, що він виконає їх роботу", – пояснив нам свою позицію Бондаренко.
Самі ж кримчани визнають: з початку блокади ціни зросли, але незначно – приблизно на 10%. Нестачі асортименту товарів на полицях в глобальному масштабі також не відбулося.