У 2014 році Крим було окуповано, а потым - і анексовано Росією / Фото: AFP
Майже через півтора року вивчення Велика палата Європейського суду з прав людини визнала за собою повноваження розглядати справу "Україна проти Росії" щодо порушень прав населення Криму.
Про це йдеться в постанові від 14 січня за позовом № 20958/14, яку було опубліковано на сайті ЄСПЛ.
Суд постановив, що має компетенцію розглядати скаргу України про "адміністративну практику поширення законодавства РФ на Крим", що призвело до порушення Росією Європейської конвенції з прав людини на півострові.
Крім того, суд дійшов висновку, що з 27 лютого 2014 року Крим перебуває під контролем, а з 18 березня, коли півострів нібито увійшов до складу РФ – і під юрисдикцією Росії (тобто, Росія поширила на окуповані території своє законодавство).
Отже, всі рішення російських судів, починаючи з цієї дати, Страсбурзький суд розцінює як неправомірні.
Водночас суд вирішив, що питання про законність "імовірної інтеграції Криму в Російську Федерацію" з точки зору міжнародного права не має відношення до даної справи.
При цьому ЄСПЛ визнав достатніми надані українською стороною докази порушень, які здійснювала російська сторона в межах так званої адміністративної практики відповідно до Європейської конвенції прав людини. Це стосується наступних повторюваних на півострові дій:
- насильницькі зникнення і відсутність ефективного їхнього розслідування;
- жорстоке поводження і незаконне затримання;
- поширення дії російського законодавства на Крим, внаслідок чого починаючи з 27 лютого 2014 року суди Криму не можна вважати "заснованими законом";
- автоматичне нав'язування російського громадянства і обшуки в будинках приватних осіб;
- переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до російського православ'я, довільні обшуки в місцях відправлення культу і конфіскація релігійної власності;
- обмеження роботи неросійських ЗМІ;
- заборона на публічні збори і прояви підтримки, а також залякування і довільне затримання організаторів демонстрацій;
- примусове відчуження майна у цивільних осіб і приватних підприємств;
- утиски щодо української мови і переслідування україномовних дітей в школах;
- обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною в результаті де-факто адміністративної делімітації кордону Росією;
- утиски щодо кримських татар.
Варто зазначити, що дане рішення є процедурним і лише відкриває шлях до розгляду позову по суті.