Софії було десять, коли її рідне місто потрапило під обстріл "градів". До хронік війни на Донбасі ця трагедія увійшла як "розстріл мікрорайону Східний у Маріуполі". Тоді загинуло 30 мирних жителів, а також сотні зазнали поранень. Зараз це розповідають тодішні діти, тепер — підлітки, чиї спогади збережуть у музеї "Голоси мирних".
Історія Софії Манойло
Старшокласниця Софія мешкає неподалік багатоповерхівки, на якій зображено найвідоміший на сході мурал. Це водночас і символ миру й нагадування, що конфлікт на Донбасі триває.
"Я знаю, що дівчинка, яка зображена на муралі, — Меланія. У неї загинула мама, тому що вона прикрила свою дитину", — розповідає старшокласниця Софія Манойло.
Трагедія сталася під час обстрілу маріупольського мікрорайону. Меланії, зображеній на будинку, тоді ледь виповнилося три рочки, Софійці було 10. Згадує: той день закарбувався нескінченним ревом сирен. За 6 років вона "пережила" цей момент знову. Описала його у своєму есе.
"Раніше я думала, що град – це атмосферне явище, опади. Наївно, по-дитячи. Тоді я ще не здогадувалася про інше значення цього слова – з домішкою біди", — читає строки з есе Софія Манойло.
Софія показує свою стару улюблену іграшку — ведмедика. За дивним збігом, він дуже схожий на ведмедика з муралу. Каже, саме він у її творі є символом втраченого дитинства. Спогадами Софії вже давно кортіло поділитися. Тому не вагаючись долучилася до конкурсу есе від фонду Ріната Ахметова і стала призеркою.
Хто надихнув Софіяю написати есе?
"Моя вчителька мене надихнула, тому що вона мені сказала, що хоч це і всього лише маленьке есе, але воно частина великої справи", — каже призерка конкурсу есе "Один день" Софія Манойло.
"Ми вдячні Рінату Ахметову і його фонду за те, що вони ініціюють такі проєкти. І це підтримка для наших дітей у такий важкий час, і це дуже добре, що такі проєкти існують в Україні", — зазначила вчителька Маріупольської спеціалізованої школи №3 Наталія Васильова.
Спогади — найважливіше
Та найцінніше для Софії, не призи, а можливість лишити свої спогади для нащадків у музеї "Голоси мирних". Це — унікальний простір пам’яті про військовий конфлікт на сході країни. Мурал у Маріуполі, до речі, теж створений у межах цього документального проєкту.
"Припустимо, наступні покоління можуть прочитати навіть моє есе й есе інших дітей. Вони зможуть зрозуміти як це відбувалося насправді", — наголосила призерка конкурсу есе "Один день" Софія Манойло.
Надважливий проєкт
Музей Фонду Ріната Ахметова "Голоси Мирних" – це проєкт світового масштабу. Фонд планує зібрати 100 000 свідчень мирних жителів Донбасу до 2025 року.
"Це загальна картина дуже важлива для нас не тільки як для фонду, але і для країни в цілому. Тому що з цих свідчень потроху формується колективна пам'ять", — підкреслила членкиня наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко.
Запобігання гуманітарній катастрофі на Донбасі завдяки роботі Фонду Ріната Ахметова також увійде в історію подолання подій на сході країни, врятувавши понад мільйон людей.
"Проєкт "Голоси мирних" — це проєкт про важливі моменти історії тих людей, які зіткнулися з війною особисто. Це проєкт про думки, про почуття, про які не потрібно забувати в жодному разі", — наголосила жителька Авдіївки Оксана Борисова.
Читайте також
- Їм не позаздриш: як діти на Донбасі вже восьмий рік живуть під обстрілами.
- "Дитина пам'ятає все до дрібниць". Фонд Ахметова збирає історії першого дня війни на Донбасі.