Собор Успіння Пресвятої Богородиці на Університетській. Фото: Сегодня
Складно уявити, що сотні років тому замість галасливого центру першої столиці було болото, а поруч – невеликі будинки, на місці яких виросли "хмарочоси" того часу. Так, в XIX столітті біля Успенського собору завдяки невеликому обману в кресленні з'явилася найбільша дзвіниця заввишки майже в 90 метрів. А в будинку на Московському проспекті колись трудився оптик Олександр Едельберг, який створив механічного орла для самого Олександра II. Фігура птиці прикрашала карету імператора і немов парила над нею.
Звели собор завдяки брехні
Собор Успіння Пресвятої Богородиці на Університетській, 11 – найдавніший православний храм Харкова. Церкву цю побудували ще в 1658-му, але так як з роками вона занепала, дерев'яну споруду незабаром змінила кам'яна. Правда, і та проіснувала недовго: через сильну пожежу будівлю довелося розібрати і звести новий храм, який і зберігся до наших днів. У XIX столітті до собору прибудували знамениту Александровську дзвіницю заввишки в 89,5 м, яку звели на честь імператора і перемоги російської армії над військом Наполеона. До речі, за висоту дзвіниці довелося поборотися. Спочатку міському голові Ломакіну не сподобався проект, за яким харківська дзвіниця була вищою за московську. Тоді архітектор Євген Васильєв пішов на хитрість і на наступний день показав чиновнику "змінене" креслення – той же проект, але без вказівки висоти дзвіниці. Так, у Харкові з'явилася одна з найвищих будівель, в якій в різний час побували майже всі російські імператори. У радянський час у стінах Успенського собору працювала радіостанція, а щоб підсилити сигнал, навіть знесли куполи.
У "капелюшному" будинку жив законодавець джазу
Сучасний провулок Радянський колись іменували Капелюшним, оскільки саме тут було безліч майстерень і магазинчиків, де продавали аксесуари. Цікаво, що провулок з'явився в XVII столітті абсолютно випадково: городяни просто витоптали дорогу, так як це був найкоротший шлях до Московської проїзної вежі. Особливу роль у житті провулка зіграв триповерховий будинок №9, який зберігся до наших днів. У ХІХ столітті тут розташовувалася капелюшна майстерня і магазин цехового Давида Штейфона. Тут же деякий час жив один із законодавців американського джазу Йосип Шиллінгер.
Висотка замість балагана циркачів
На розі площі Конституції та Московського проспекту стоїть одна з небагатьох будівель, яка вціліла після бомбардування під час Великої Вітчизняної війни. У XIX столітті на цьому місці був дерев'яний балаган, де харків'яни збиралися подивитися циркові вистави і театральні сценки. Простояв він там сім років, поки губернатор не розпорядився побудувати кам'яний будинок, який став одним з перших багатоповерхових будівель Харкова і зберігся до наших днів. Чотириповерхівку зводили кілька років, а на будівництво витратили досить велику на ті часи суму – 20 000 рублів. Перший поверх столітнього будинку відвели під магазини і кондитерську лавку, тепер же тут знаходяться банк і нотаріальні контори.
Перехопили "Товариша Артема"
Складно повірити, але сучасний провулок Короленка раніше був болотом. Лише у другій половині XIX століття тут з'явилися друкарні і кілька фабрик з переробки тютюну. А сотню років тому за проектом архітектора Бекетова в провулку звели одну з головних визначних пам'яток міста – бібліотеку імені Короленка, яка є однією з найбільших у країні. Зараз тут можна відшукати більше п'яти мільйонів книг, серед яких є рукописи і стародруки XIV-XVII століть.
Втім, про провулок Короленка можна розповісти чимало історій. У червні 1919-го Біла армія перехопила тут броньовик "Товариш Артем". Сили були нерівні, боємашина застрягла на перехресті, і "червоні" зазнали поразки. Під радість лютого натовпу борців з царською владою відвели до будівлі нинішньої мерії і розстріляли.
Створив орла для імператора
Більше сотні років тому на місці сучасного житлового будинку по Московському проспекту, 5, була дерев'яна двоповерхівка, в стінах якої спочатку перебувала гімназія, а після – майстерня Олександра Едельберга, який був оптиком самого імператора. Тут харківський майстер виготовляв оптичні та астрономічні апарати, а також створив механічного орла для Олександра II. Новинку того часу прикріпили до імператорської карети, і оточуючим здавалося, ніби орел літає над нею. До речі, саме Едельберг запустив перший годинник на дзвіниці Успенського собору і навчив усього, що вмів сам Йосипа Тимченка, який згодом винайшов кінопроектор і точний телескоп для астрономів.
На початку минулого століття в будівлі колишньої гімназії перебувала кондитерська Дірберга, яку облюбували шахісти. Останні годинами просиджували тут за чашкою чаю, ласощами і улюбленою грою.
Крутили фільми і лікували зуби
Через дорогу від майстерні Едельберга на початку минулого століття жила сім'я архітектора Диканського, але через кілька років їх будинок перебудували під кінотеатр. На першому поверсі будинку довгий час розташовувався магазин капелюхів і чоловічої білизни торговця Лейбфрейда. Судячи зі збережених рекламних листівок, харків'янин заманював покупців найкращим товаром за найнижчими цінами. Також у цьому будинку перебував магазин медичного приладдя, зубна лікарня і лабораторія зубних протезів Гінзбурга. Сьогодні ж на місці кінотеатру і лікарні підноситься п'ятиповерховий будинок під номером 10/12 з яскравими вивісками сучасних магазинів, закусочних і пунктів обміну валют.
Магазин музики і молитовня євреїв
Провулку слюсарні вже майже 200 років, і з моменту появи його жодного разу не перейменовували. На розі цього провулка і Московського проспекту в 1812 році з'явився перший магазин музичних інструментів і нот, що належав скрипаль-віртуоз Івану Вітковському. У магазин частенько заходили імениті музиканти, серед яких був і композитор Михайло Глінка. Сам же Вітковський працював у Харківському університеті і давав уроки гри на фортепіано, а серед його учениць, виявляється, була мати Миколи Гоголя. До революції в будівлі магазину музичних інструментів перебувала єврейська молитовня, а після 1917-го тут торгували взуттям і тканинами. Зараз же в цій будівлі знаходиться продуктовий магазин.