Капітан далекого плавання В'ячеслав Кисловський все своє життя пов'язаний з морем. Більше п'ятдесяти років морський вовк ходив у рейси, а після виходу на пенсію займається вирішенням проблем моряків. "Сегодня" поспілкувалася з капітаном і дізналася про найважливішу морську подію в його житті – перше підняття прапора незалежної України на судні.
Свою морську кар'єру В'ячеслав Кисловський розпочав у далекому 1964 році на "Ленінському комсомолі", коли закінчив Херсонську морську академію. "Я зробив декілька рейсів і продовжив вчитися вже в Одеській морехідці", – згадує наш співрозмовник. Після навчання був штурманом на "Хірургу Вишневському".
"П'ятдесят років тому це були лідируючі радянські судна. На турбоходах ходив на Кубу. Старшим помічником став уже на "Якова Бондаренка", – розповів наш герой і додав, що закінчив службу в море на великих суднах, що займаються перевезенням автомобілів.
ПЕРЕШИЛИ ПРАПОР. Втім, найдорожчим для капітана залишилося судно "Кременчук", на якому він, будучи капітаном, вперше в історії незалежної України підняв її державний прапор. "Як тільки Україна стала незалежною, перед відходом у рейс, мене разом з іншими співробітниками Чорноморського морського пароплавства викликав до себе начальник підприємства. На зборах підняли питання про перехід на український прапор. Порадившись, начальник зізнався, що не може дозволити підняти його, оскільки для цього ще не був створений спеціальний судновий реєстр. Без нього всі судна українських судноплавних компаній повинні були носити прапор СРСР", – розповідає моряк.
І згадує, як не витримав і виступив з пропозицією до адміністрації ЧМП, мовляв, нехай капітан порту видасть сертифікат на право плавання під прапором України, оскільки порт вже не радянський, а український. А пізніше – можна і до реєстру внести, це цілком законно. "Втім, тоді нічого не вирішили, я пішов у рейс і весь час про це думав. І роздуми привели до вирішення підняти все-таки прапор! При цьому самого прапора України у нас не було. Зате був чудовий комплект сигнальних прапорів. Був серед них і синьо-жовтий, але не з горизонтальними, а з вертикальними смугами. Він означає: "Не можу змінити свій шлях". В український прапор його перешив наш боцман", – згадує капітан далекого плавання.
"БУЛО СТРАШНУВАТО". Так, український державний прапор на морі було вперше піднято 12 лютого 1992 в іспанському порту Валенсія. Відразу після підняття прапора капітан "Кременчука" повідомив про це своєму керівництву, а також телеграфував до Верховної Ради та президента.
"Було трохи страшнувато, хоч у портової влади Валенсії підняття українського прапора питань не викликало. А от далі ми проходили Суецький канал, де повз нас ішли патрульні катери. У мене серце в п'яти пішло, думав, вони нас затримають, мовляв, йдемо під невідомим прапором, але, на щастя, все обійшлося і ми без пригод дісталися до Сінгапуру. У місцевому порту було пришвартовано багато судів з СРСР. І вигляд оновленого пароплава з українським прапором, зафарбованою червоною смугою на трубі і зірваним радянським гербом наших співвітчизників шокував. А екіпаж висипав на палубу – гордість переповнювала кожного", – згадує В'ячеслав Кисловський і додає, що історія з прапором закінчилася в Еміратах.
Там рейс нашого моряка закінчився, а заступив капітан повернув на місце радянський прапор. Перше офіційне підняття українського прапора відбулося тільки 11 вересня 1992 на пасажирському теплоході "Іван Франко" в Одеському порту.
І хоча капітан уже десять років як покинув місток, відмовитися від моря таки не зумів. "Після морської кар'єри завжди йде берегова. Я очолював офшорну кампанію морського пароплавства, був капітаном порту в Миколаєві і навіть радником міністра, а вийшовши на пенсію, зайнявся координацією українського крюїнгу. Для досвідченого капітана, який прожив життя на судні, легко зрозуміти проблеми моряків. Я намагаюся допомагати вирішувати їх і зближувати хлопців", – зізнається моряк.
ВИЖИВ ІДЕОЛОГА
Своїми революційними поглядами і непокірним ставленням до вимог радянської влади В'ячеслав Кисловський запам'ятався не одному своєму екіпажу. Так, одного разу він відправився в тривалий і виснажливий кругосвітній рейс без першого помічника, який виконував функцію політичного ідеолога на судні. Обговоривши з екіпажем недоцільність такої посади, капітан попросив ідеолога написати заяву на відпустку і позбувся від нього.