Щодня о 17.00 біля виходу зі станції метро "Академіка Павлова" у Харкові збирається натовп з 50-60 осіб, які хочуть навчитися азам бойових мистецтв, щоб у разі збройного вторгнення в Харків, захистити своє місто. "Сегодня" побувала на тренуванні партизан, де літали гранати і ховалися снайпери, і з'ясувала, які навички можна отримати всього за дві години в "зеленці".
За експрес-курс з новоспечених партизанів, серед яких, крім хлопців спортивної статури, є чимало дівчат і навіть бабуся з онуком, не візьмуть ані копійки. Однак обов'язкова умова – ксерокопія паспорта, без якої на тренування не потрапити. Один з учасників руху Михайло пояснює: вже той факт, що людина не побоялася засвітити себе, свідчить, що у неї немає злого наміру і їй можна довіряти. Отже, зібравши документи, Міша веде людей у секретне місце в районі вулиці Тимурівців, і вже за десять хвилин ми опиняємося посеред поля. Побачивши з десяток бійців у камуфляжній формі і балаклавах, які, не церемонячись, "преміюють" віджиманнями тих, хто запізнився і, наче в армії, роздають накази, спочатку стає трохи не по собі. Проте вже через кілька хвилин розминки, віджимаючись, качаючи прес і роблячи спецвправи "злі ноги" для розігріву, вливаєшся в партизанський ритм і перестаєш сприймати те, що відбувається, як звичайне тренування.
СМУГА ПЕРЕШКОД. "Слава Україні! Героям слава!" – цими словами починається кожен тренувальний етап для новобранців, розділених на дві групи. "Партизанський рух може існувати тільки в команді. Після диверсії загін повинен відійти в тінь і, щоб це зробити, потрібно бігти через ліс, яр, стрибати, повзти, плисти і все що завгодно, лише б вижити. Щоб у вас були хоча б елементарні навички проходження таких перешкод, робимо шикування в колону. Командири відповідають за своїх людей, але якщо ви бачите, що летить граната, – падайте на землю і попереджайте інших. Всі в радіусі 25-30 метрів роблять те ж, закриваючи голову руками", – інструктують новачків партизани.
Після команди "Пішов!" по черзі перестрибуємо шини і спускаємося в невеликий яр, де доводиться бігти по крутих схилах, лазити по канату і "пірнати" у вузький тунель. Трохи перепочивши, долаємо смугу перешкод знову, проте партизани ускладнюють завдання: щоб перевірити реакцію новобранців на гранату, перед нами часто вибухають петарди. А на третьому колі в кущах з'являються снайпери, які, за задумом, не дають фінішувати нікому. "Все максимально наближено до бойових дій, щоб люди орієнтувалися в "зеленці", могли бачити боковим зором, де сидить автоматник і звідки летить граната. На першому тренуванні не "виживе" ніхто: ми хочемо показати, що люди поки не готові, і у них буде стимул розвиватися далі", – говорить партизан Ігор, пояснюючи, що умовна стрільба ведеться з макетів автоматів, так що насправді на нас не буде і подряпини.
ПОЄДИНКИ. Трохи віддихавшись, беру в руки дерев'яний муляж ножа, і в колі новобранців повторюю рухи інструктора зі спортивного ножового бою Ігоря, який показує, як правильно наносити або блокувати удар. "Якщо ви на вулиці один і проти вас чоловік з ножем, краще просто втекти. Якщо ж за спиною сім'я, доведеться протистояти. Безумовно, навіть за місяць таких тренувань стати професіоналом не можна. Але ми будемо робити наголос на спортивні поєдинки, а не на заучування прийомів, так що результат у хлопців обов'язково буде", – обіцяє інструктор.
Як виявилося, під балаклавами свої обличчя ховають звичайні хлопці у віці від 18 років, які нещодавно самі проходили спецпідготовку у бійців АТО. За словами партизан, кардіонавантаження і піротехніку на смузі перешкод незабаром змінять казармове розташування і різнопланові тренування у критій базі, адресу якої поки не афішують.