Торгівля в вагонах харківської підземки давно стала звичним явищем. Товар пасажирам підземки пропонують найрізноманітніший, починаючи від ручок і пластирів, закінчуючи збільшувальними лінзами для читання і антибактеріальними засобами. Але закон забороняє використовувати площу станцій та салони вагонів метро для комерційної діяльності без відповідного дозволу. "Сегодня" провела експеримент, спустившись до підземки з товаром, і дізналася, як торговцям вдається заробляти, не потрапляючи на очі правоохоронцям.
ВАГОНИ. Почати ми вирішили зі станції метро "Центральний ринок". Товар для експерименту обрали ходовий: сухі і вологі серветки. Оскільки нашою метою був експеримент, а не заробіток, товар збували за собівартістю, не додаючи і копійки. У перші хвилини роботи під землею, побоюючись охорони і поліцейських, виходячи на платформу коробку з товаром прибираємо в пакет, а вже в вагоні витягуємо. "Купуємо серветки! Сухі та вологі! Всього за дві гривні!" – намагалися ми перекричати шум рухомого складу. Спочатку торгівля не йшла, оскільки важко було пересуватися по рухомому складу, а в переповнених вагонах це взагалі здавалося нездійсненним завданням. Крім того, було і морально важко – ніяково було привертати увагу людей, а потім ловити на собі їх зацікавлені, байдужі, а іноді і осудливі погляди.
У перших двох вагонах люди звертали увагу на товар, з цікавістю його розглядали, але нічого не купували. І тільки в третьому вагоні хлопець попросив дві пачки вологих серветок. Поки ми передавали йому товар і шукали здачу, він, мабуть звиклий до досвідчених продавців, помітив: "Ви, напевно, вперше торгуєте? У вас так руки трусяться". Так, руки дійсно тряслися, але вже після першого продажу торгівля пішла легше: і голос звучав впевненіше, і погляди пасажирів більше не лякали. Ми стали не соромлячись розштовхувати пасажирів і сміливо дивитися їм в очі, та й на пероні вже не ховали товар і переходили з вагона до вагона. Така поведінка дала позитивний ефект – буквально відразу ж жінка вирішила придбати пачку вологих серветок, але після того, як ми розхвалили свій товар, вона розщедрилася ще на чотири пачки.
Без перешкод. Через деякий час ми вже не ховали товар. Фото: М. Іванов
Так ми ходили з вагона до вагона, нашій торгівлі ніхто не перешкоджав, як сильно ми не намагалися привернути до себе увагу. Такими темпами можна було непогано заробити, адже всього за 20 хвилин вдалося продати шість пачок серветок.
ПЕРЕХІД. Освоївши професію торговця в вагонах метрополітену, ми вирішили випробувати долю в переході між станціями "Площа Конституції" і "Історичний музей". Спочатку ідея здавалася провальною, адже найчастіше люди намагаються якомога швидше пройти перехід, запізнюючись на поїзд. Але думка виявилася помилковою: буквально через пару хвилин дві втомлені жінки, які рухалися в кінці чергового потоку, зупинилися і купили пачку сухих серветок. Після цього ми стали голосніше кричати і впевненіше пропонувати товар.
Через деякий час до нас підійшла дівчина і купила вологі серветки. Разом – два покупця за 15 хвилин. Наша торгівля могла б непогано піти, але в переході до нас підійшла охорона метрополітену з поліцією і попросила пройти на вихід. За їх словами, нас завдяки камерам спостереження виявив начальник станції. "Ви торгуєте в невстановленому місці. Покиньте станцію", – ввічливо сказав поліцейський. "Ми хочемо торгувати в цьому місці. Чи можна вирішити якось це питання?" – намагалися залагодити ми ситуацію. "З цим питанням звертайтесь до управління метрополітену". Однак в адміністрації нас запевнили, що торгувати в вагонах і переходах категорично заборонено. В результаті експеримент тривав лише 40 хвилин, за які ми встигли отримати 22 грн виручки.
ПРОФІ: "МОЖНА ЗАРОБИТИ, АЛЕ ГОЛОВНЕ – ДІЛИТИСЯ"
Секрет успішної торгівлі. Якщо поводитися впевнено, в метро можна непогано заробити. Фото: М. Іванов
Нам вдалося поспілкуватися з торговцями і розпитати, як їм вдається збувати товар в підземці, і чи потрібно для цього укладати договори. Одного з балакучих продавців ми зустріли на станції метро "Університет". Не примітний на вигляд чоловік у віці був досить просто одягнений і обвішаний сумками з різними побутовими дрібницями.
За легендою, нам дуже потрібна робота, а торгівля в метро може бути підходящим варіантом, але охорона метрополітену нас попросила покинути підземку. "Ми всі тут давно працюємо і один одного знаємо. Нікуди вам не потрібно йти. Ніяких договорів з управлінням метро або з начальниками станції ми не робимо висновок, – поділився чоловік, який в справі з 1992-го. – Я зведу вас з однією людиною. Вона забезпечить вам безпечну торгівлю, тільки кожен день потрібно віддавати йому частку заробітку. Правда, я ніколи не бачив, щоб молодь торгувала в метро. Сюди приходять люди в зрілішому віці, але якщо вам це цікаво, я запитаю". Через три дні "посередник" передзвонив, повідомивши, що покровитель дав добро на торгівлю, але довести надійність потрібно було, працюючи кілька місяців через продавця-поручителя. І тільки потім можна особисто познайомитися з таємничим покровителем торговців в метро.
Виявилося, за чверть століття торгівлі під землею асортимент зазнав змін. Спочатку в ціні були газети, які продавали біля виходу зі станцій, потім пресу змінили плакати, а згодом – дрібниця, яку носять в вагонах. За словами торговця, за весь час у нього не було ніяких документів, але при цьому правоохоронці також жодного разу не гнобили. Бувалі продавці запевняють, що під землею можна непогано заробити, щоправда, суми не розголошують. Один з головних порад, який дають профі: перебороти страх і бути обережніше. "Ходити можете хоч весь день, хоч кілька годин – це не має значення. Головне – заробляти і ділитися", – продовжував напучувати торговець.
ШТРАФИ І ВІДСУТНІСТЬ ПОПИТУ
Правоохоронці кажуть, що спеціальний відділ поліції в метрополітені постійно виявляє і штрафує торговців, а товар конфіскують. "У разі виявлення фактів торгівлі з рук в невстановленому місці щодо правопорушників складаються протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 160 КУпАП", – пояснює начальник відділу комунікації ГУ Нацполіції в Харківській області Олена Баранник.
У метрополітені також підтверджують незаконність торгівлі під землею, вважаючи, що ефективним методом боротьби з явищем є не затримання та штрафи, а відсутність попиту. "Якщо люди перестануть купувати товар в метро, не буде і продавців", – говорить прес-секретар метрополітену В'ячеслав Хитрін.