Моряки вирвались із полону. Фото: seafarers.com.ua
В Одесу з 3-місячного африканського полону повернулися українські моряки, які працювали на контейнеровозі "AS Castor". Третього червня 2015 року через звинувачення у перевезенні наркотиків судно заарештували і поставили під озброєну охорону, а капітана відправили у в'язницю. І ось довгоочікуване повернення додому. "Сегодня" зустріла моряків в аеропорту.
Поки ми разом з родичами моряків очікували прибуття літака, дізналися, що екіпаж контейнеровоза складався з десяти українців, шести філіппінців і одного поляка. Неприємності почалися після заходу в гвінейський порт Конакрі, де в контейнері з цукром місцева поліція знайшла дві упаковки кокаїну. Злощасний вантаж був транзитним і при навантаженні в Іспанії його розташували у трюмі таким чином, що члени екіпажу не могли до нього підступитися і виявити його.
"Я відстежую пересування судна за спеціальною програмою в мережі, і коли побачила затримку в два дні, то вже почала панікувати. А через кілька днів мені зателефонував чоловік з поліцейського відділення і розповів, в яку ситуацію потрапили", — поділилася з нами дружина капітана Вікторія Озаринська. За її словами, за перші півтора місяці арешту він зміг з нею поговорити тільки двічі.
"Перші півмісяця він перебував у нелюдських умовах: бруд, неприємний запах, антисанітарія, дуже погана вода. Не було ні туалету, ні душу", — розповіла Вікторія.
На кораблі обстановка була не набагато краща: там екіпаж постійно перебував під наглядом автоматників, а за час арешту закінчилися харчування і паливо.
"Чоловік дзвонив і говорив, що вони розгублені і не розуміють, чому так сталося. До того ж були завжди під прицілом автоматів охорони", — поділилася дружина другого механіка Людмила Григор'єва.
Повернувшись, моряки в аеропорту заявили, що це, мовляв, новий вид рекету.
"Так вибивають гроші з моряків", — нарікали вони. А капітан судна Станіслав Озаринський пояснив "Сегодня", як це було підлаштовано.
"Контейнер, в якому знайшли наркотики, завантажили в Іспанії після перевірки митниці. І коли ми прибули в порт Конакрі, поліція підійшла саме до нього! Мене відвезли у відділок без будь-яких звинувачень", — розповів капітан і зазначив, що Інтерпол провів з ним 14 допитів, а суддя обіцяв посадити на 20 років.
"Ці місяці були пеклом, адже на нас постійно морально тиснули. У в'язниці не було харчування і води. Через антисанітарію у мене з'явилася висипка, тому зараз треба лікуватися", — говорить Озаринський.
І додає, що гвінейська влада вимагала у судновласника заплатити по $50 тисяч за кожного моряка і ще мільйон — за судно. "Якби не наші дружини, ми могли і не повернутися", — зізналися нам бранці.
Відстояти українських моряків виявилося не так просто.
"Їхні дружини організували ініціативну групу, писали листи до міністерства закордонних справ України, Філіппін, Німеччини і президентам цих держав, а також організували двогодинну відеоконференцію з інтернету, а наш фонд їм допомагав. Якби не галас, який вони підняли, невідомо, чим би завершився інцидент", — розповіла голова правління благодійного фонду допомоги морякам Ганна Муругова.
За словами громадських діячів, зробили свій внесок у звільнення і юристи власника судна "AS Castor", які знайомі зі специфікою морського права і законами Гвінеї.
У посольстві України в Республіці Сенегал, під чиєю юрисдикцією знаходиться Гвінея, "Сегодня" повідомили, що труднощі у звільненні моряків були викликані тим, що на сьогодні в представництві працюють всього два посла.
"Було нелегко кожен день перетинати кордон, але ми намагалися щодня провідувати екіпаж і домагалися того, щоб капітана перевели з в'язниці в готель", — розповіли нам у консульстві.
Родичі одеситів нарікають, що Україна не може захистити своїх моряків від подібних неприємностей, а через те, що Чорноморське та Азовське морські пароплавства ліквідували, українці змушені ходити під іноземними прапорами, ризикуючи життям.
"А які кораблі були. Чоловіки йшли в море, і ми знали, що все буде гаразд", — кажуть дружини моряків.
За словами морських юристів, випадки підкидання наркотиків у портах з метою вимагання грошей — не рідкість.
"Такі ситуації часто трапляються в Латинській Америці, Західній Африці. Там наркотики можуть підкидати водолази, які пірнають під стояче судно і прикріплюють до його стінок пакети, після чого корабель затримують представники влади. Може, провину екіпажу і не зможуть довести, але кожен день простою судна — це десятки тисяч доларів. При таких арешти судновласнику доводиться платити додаткові гроші, і часом йому простіше і дешевше поступитися шантажу", — розповів нам юрист благодійної організації допомоги морякам Андрій Шевченко.
За його словами, у Венесуелі судно можуть заарештувати для того, щоб націоналізувати і використовувати у своїх внутрішніх водах.
"Екіпаж у таких випадках — заручники і елемент шантажу", — додав юрист і зазначив, що найстрашніше в африканській в'язниці — це расизм по відношенню до білої людини.