За лаштунками Харківського академічного театру ляльок імені Афанасьєва (пл. Конституції, 24) живуть "актори", які виступали для десятків поколінь городян.
Першим ділом познайомимося з унікальними ляльками, які, відігравши сотні вистав, зараз "відпочивають" в театральному музеї на третьому поверсі. Серед 300 персонажів різних систем – маріонеток, паличних "акторів" і ляльок-рукавичок – погляд тут же падає на Вовка і Зайця, які сидять поруч, зроблених за радянських часів зі... звичайних шнурків! Особливо ж у театрі пишаються ляльками радянських майстрів Івана Єфимова та Ніни Симонович-Ефимової.
"Це були перші лялькарі, які розвивали систему тростевих ляльки. Всього в світі творінь перших радянських лялькарів збереглося близько десятка, і чотири з них є у нас", – розповідає завідувач літературно-драматургічної частини театру Олександр Стогній. Приміром, одна з цих унікальних ляльок – столітня піонерка Нюра – колись не тільки виступала на московській сцені, а й приймала присягу у піонерів.
Неможливо не звернути увагу і на музичний ящик заввишки близько двох метрів. Виявляється, він був зроблений ще в ХІХ столітті, але чарівні звуки, під які танцюють ляльки, доносяться з нього донині. "У цього ящика є особлива історія. Після закінчення війни його хотіли пустити на дрова, але головний художник театру Олексій Щеглов купив його на барахолці за власні гроші і відремонтував", – розповідає Олександр Стогній.
ЛЯЛЬКИ-ДУБЛЕРИ. Піднявшись на четвертий поверх, потрапляємо в цеху, де створюють ляльок, шиють костюми для них і конструюють декорації. "Спочатку робиться так звана ескізна частина, після чого – форма з глини, по якій, власне, створюємо гіпсову виливку і форму пап'є-маше", – пояснює Стогній.
Після цього лялька потрапляє до інженера з механізації, який вбудовує всіляку механіку, завдяки якій лялька, немов людина, може закривати очі, відкривати рот і навіть робити всілякі трюки.
В середньому, на виготовлення такого актора йде чотири тижні. Причому деяких героїв створюють з "дублерами". "Якщо в якійсь сцені лялька-герой має зробити особливий трюк, створюється точно така ж лялька, яка використовується рівно на один прийом", – пояснює Стогній. Приміром, в театрі є лялька-дублер Джеймса Бонда, яка вміє лише рухати вухами-бобинами.
ШУКАЮТЬ ЗОЛОТО. Нинішній театр ляльок будували понад століття тому як приміщення банку, про що досі нагадує сейф розміром з кімнату, якому в театрі знайшли особливе застосування: замість коштовностей і готівки за залізними дверима товщиною близько 20 сантиметрів тепер живуть ляльки. До слова, про те, що будівля театру – колишній банк, пам'ятають і деякі городяни.
За словами Олександра Стогнія, буває, що співробітники зустрічають біля театру людей з металошукачами, які знайомі з легендою. Мовляв, коли будувався банк, в його будівлю заклали золоту цеглину, яку і намагаються відшукати авантюристи.