Чому роботодавці не хочуть брати на роботу сьогоднішніх випускників

Дніпропетровська область поряд з Вінницькою беруть участь у пілотному проекті з реформування профтехосвіти в Україні. "Сегодня" дізналася, чому роботодавці не хочуть брати на роботу сьогоднішніх випускників і чи варто очікувати скорочення числа училищ.

У Дніпропетровській області зараз працює 62 навчальних заклади I-II рівня акредитації, з них 21 – у Дніпропетровську. У цих навчальних закладах навчаються понад 42 тисяч осіб. Підготовку фахівців робочих спеціальностей здійснює 55 ПТУ, з них 12 – у Дніпропетровську. Тут навчання проходять більше 23 тисяч осіб. Планується, що реформа дозволить створити різнорівневу систему профосвіти – мінімум теорії і максимум практики і отримання більш глибоких знань за фахом на рівні вузу. За словами директора департаменту освіти і науки ОДА Олександра Демчика, в жодній країні Євросоюзу немає такої практики, коли коледжі та технікуми є вищими навчальними закладами. "Нова система профосвіти буде складатися з двох рівнів – "Кваліфікований працівник" та "Молодший бакалавр", – говорить Демчик. – Нова система об'єднає нинішні вузи I-II рівня акредитації з ПТУ". Який з цих варіантів більш відповідний стане зрозуміло після висновку експертів Європейського фонду освіти.

Реформа профосвіти буде ефективною, коли зміни торкнуться всіх етапів навчання, починаючи від останніх класів школи. "Учні старших класів, які не планують вступати до вузів, продовжують займатися заради балів атестата – так у них більше шансів вступити на спеціальність, – говорить заступник директора Міжрегіонального вищого професійного училища поліграфії та інформаційних технологій Олена Юденкова. – Реформа передбачає, що такі підлітки зможуть спокійно перейти на навчання в училище і далі ставати або кваліфікованими працівниками, або отримувати знання як молодший бакалавр. У них не буде необхідності отримувати диплом заради диплома".

Зараз рівень підготовки фахівців низький, на думку експертів, сучасні випускники не відповідають вимогам роботодавця. "Рівень знань і практичних умінь випускників залишається низьким, – говорить голова Дніпропетровської міської організації роботодавців Олександр Галаган. – Технології виробництва не стоять на місці, тоді як знання, які дають в нашій системі освіти, давно застаріли. Випускники практично не проходять практику, і тільки деякі фірми готові брати і доучувати випускників. Але в основному, беруть тільки з досвідом". Одним з пунктів реформи стане перегляд спеціальностей залежно від вимог ринку праці.

Експерти кажуть, що кількість технікумів необхідно буде скоротити. "У деяких училищах є недобір – займаються тільки 200 учнів, – говорить Олена Юденкова, – Держава не повинна всіх тягнути – такі навчальні заклади швидше за все закриють". В ОДА поки не підтверджують цю інформацію, але кажуть – для перекваліфікації навчальних закладів розробляються додаткові нормативно-правові акти.

Реформа повинна проходити разом з розвитком економіки. "Ми виконуємо держзамовлення, яке було сформоване при плановій економіці, – говорить Олена Юденкова. – Але це замовлення не відображає сьогоднішні вимоги роботодавців". Так, після закінчення навчання в училищі поліграфії друкар працевлаштовується на роботу за договором, але продовжує проходити ще три стадії навчання, починаючи працювати як помічник друкаря. "Поліграфічне обладнання коштує мільйони доларів, – каже Юденкова. – Роботодавець вважає правильним довчити випускника і тільки потім допускати його до роботи". Як раз отримати практичні знання зараз важко. Як зізнаються самі учні, для того щоб зварювальник зміг набити руку, йому потрібно зіпсувати не один лист заліза вартістю 500 грн. У ПТУ немає таких грошей, і учні отримують теоретичні знання, а не практичні.