Унікальні експонати. До наших днів збереглися ректорський стіл і стільці XIX століття
Музей історії Харківського національного університету імені Каразіна – один з перших музеїв, створених при вищих навчальних закладах України. Тут зібрано безліч документів, фотографій, книг і експонатів, що розповідають про історію одного з найстаріших університетів Східної Європи, який був заснований 211 років тому.
Серед унікальних експонатів XIX століття – старовинні прилади фізичного кабінету, формений одяг викладачів і студентів, запрошення на університетські свята, перші підручники і ректорський стіл.
Також в музеї дбайливо зберігають наукові праці та особисті речі видатних вчених університету: переписку історика Дмитра Багалія, вишиванку фізика Антона Вальтера, а також блокноти астронома Миколи Барабашова.
ПЕЧАТКА З СИМВОЛАМИ НА СВІДОЦТВІ ВЧИТЕЛЯ
На свідоцтві вчителя музики Івана Вітковського, який викладав в університеті в першій половині XIX століття і був учнем відомого австрійського композитора Йозефа Гайдна, можна розглянути одну з перших печаток вузу. Швидше за все, на ній зображені символи перший факультетів: фізичних і математичних наук, словесних, моральних і політичних, а також лікарських і медичних наук.
До слова, Вітковський написав ораторію до відкриття Харківського університету і відкрив перший у місті музичний магазин.
МУНДИР ПРОФЕСОРА І ФІЗИЧНІ ПРИЛАДИ
У XIX столітті професори та студенти університету носили форму. У музеї експонується парадний мундир професора з темно-синього сукна (у професорів інших університетів була форма іншого кольору) і мундир студента – із зеленого.
Неможливо пройти повз колекції старовинних приладів фізичного кабінету. За перші сто років свого існування він поповнився більш ніж 1 700 приладами. Більшу їх частину закупили, деякі були подаровані, а частину привезли професори, запрошені для викладання.
ЗАПРОШЕННЯ НА СВЯТО І ПІДРУЧНИКИ НА 4-Х МОВАХ
У музеї зберігаються запрошення на університетські свята початку XIX століття, які були надруковані в друкарні вузу. Також представлені видані тут перші підручники, газети і журнали. Як розповіли нам співробітники музею, у той час студенти вчилися російською, німецькою, французькою мовами і латині. А один з перших підручників, видрукуваний у друкарні, – "Введення в словесність" (1806) першого ректора університету Івана Ризького.
Дівчата протягом XIX століття в університети не приймалися. Цікаво, що в другій половині позаминулого століття Харківський університет в загальноукраїнському масштабі ініціював обговорення проблеми жіночого вищої освіти, проте офіційно спільне навчання чоловіків і жінок у вузі ввели лише в 1918 році.
ПРАВА ТА ПРИВІЛЕЇ – У ГРАМОТІ ВІД ІМПЕРАТОРА
Експозицію музею відкриває макет Стверджувальної грамоти про заснування Харківського університету, підписаної 17 листопада 1804 імператором Олександром I.
У документі описані права і привілеї, якими наділяється "вище училище": університет має своє правління, друкарню і книжкову крамницю, а також право запрошувати іноземних вчених.
ЗНАЧКИ ВИПУСКНИКІВ – З ГЕРБАМИ І ГАСЛОМ
У музеї можна побачити, як змінювалися значки випускників університету за всю його 200-річну історію. Так, випускники XIX століття надягали значок з хрестом і гербом Російської імперії вгорі.
У радянські роки на нього був поміщений герб СРСР. На сучасному значку посередині розташований логотип університету, а внизу – його девіз латиною: Cognoscere docere erudire (у перекладі – "Пізнавати, навчати, просвіщати").