Сплять надворі у лютий мороз, готують на вогні, шукають одяг на смітниках та відмовляються від притулку. Так у Дніпрі вже 7 років живе подружжя безхатьків. А жінка ще й вагітна – на сьомому місяці, йдеться у сюжеті кореспондентки "Сьогодні" Євгенії Кравець.
Людмилі 37 років. Останні сім — вона безпритульна. Колись жила у Полтаві. Мати померла. Батьківський будинок продала сестра. Без грошей та даху над головою жінка приїхала до Дніпра, на заробітки. Документи вкрали.
Під час заробітків познайомилася з Володимиром. Зараз йому 56 років. Уже з десяток років безхатько – відколи виставила за поріг рідна донька. Працював охоронцем, нині ремонтує автівки і заробляє пристойні кошти.
Людмила з Володимиром облаштувалася у розваленій будівлі. Навіть завели кота. Питаємо – чому не орендують кімнату у гуртожитку, та чоловік відмахується.
"Ну він не хоче, він каже, йому і так добре", – каже Людмила.
Про сім’ю Робінзонів дізналися місцеві. Допомагають речами і продуктами. Микола Григорович знає цих безхатьків 3 роки. Жінка доглядала його корів, а чоловік охороняв ферму. Жили у нього рік, а потім пішли.
"У нього такий характер, йому набридло, він пішов на вільні хліби. Вона як би сильно слухається його, який він вплив на неї має, всі дивуються", – діляться місцеві.
У департаменті соціальної політики кажуть, жінці запропонували пройти медогляд. Вона відмовилася, бо після народження дитини лікарня зобов'язана повідомити соціальні служби про таку ситуацію.
Що більше люди живуть на вулиці, то їм важче повертатися до нормального життя, пояснюють психологи. Тому часто безхатьки від допомоги сторонніх відмовляються. Або просто зникають, лише щоб їх ніхто не чіпав.
Після пологів жінку із дитиною можуть тимчасово влаштувати до центру соціальної підтримки. Утім колишній роботодавець Микола Григорович обіцяє забрати безхатьків до себе і навіть відновити усі їхні документи. І наче цього разу "Робінзони" згодні.