Бойовики русифікували назву Донецька. Фото: Соцмережі
Російська мова стала однією з розіграних карт на початку військового конфлікту на Донбасі. У Донецьку питання мови завжди було гострим і часто використовуваним, тому не дивно, що цю "фішку" бойовики так званої "ДНР" відразу розіграли у своєму самопроголошеному казино. Після окупації територій почався період витравлення всього українського, в тому числі і мови.
Танці на мові
Днями в Донецьку пройшов нечисленний флеш-моб "Донбас говорить російською". Як заявили представники бойовиків, які організували захід, він націлений на те, що показати – Донецьк є споконвічно російським містом. Діти почитали вірші, поспівали, потанцювати – на тому й розійшлися.
Донеччани у звичному здивуванні: на тлі диких цін, відсутності грошей у людей і перспектив в принципі влаштовувати танці на мовному питанні їм здається недоречним.
"Яким би ми не були містом, у нас завжди було дві мови, і ніхто не "морочився", якою говорити. Всі чудово дивилися фільми в кінотеатрах "мовою", вчили твори українських письменників і поетів у школі, і всі були в змозі зрозуміти вивіску "Перукарня" на будівлі", – говорить мешканка Донецька Анастасія Кучмій. Вона працює в аптеці і каже, що не було випадків, щоб хтось не зрозумів написану українською мовою інструкцію до препарату. "Та й взагалі зараз народ вимагає в основному ліки українського виробництва, говорять, російські сильно відрізняються", – зазначила продавець.
Фото: Соцмережі
Вершиною мовного божевілля можна вважати статус української мови як однієї з "офіційних державних мов ДНР" і одночасно з цим – заміну україномовних таблицею на школах, офісах, установах. А от у так званій "Конституції ДНР" українська мова вказана як друга державна.
Читайте також: Як бойовики русифікують Донецьк: люди змушені пошепки говорити українською
Терміни і таблички російською
"У нашій школі початкові класи з українською мовою навчання довчилися минулий навчальний рік, а з нового року, швидше за все, перейдуть на російську. Дітям буде дуже важко, ми вже стикалися з таким, – поділилася викладач Алла Манчук. – Особливо малюкам, які важко будуть перекладати для себе з української на російську математичні терміни". Також викладач каже, що вивіску біля дверей школи українською мовою замінили на іншу – російською. "Змусили нас зняти колишню і зробити нову, як ніби це коштує п'ять копійок, – обурена Алла. – І так грошей ні в кого немає, довелося ще скидатися на цю вивіску, кишені витрушувати".
Російські підручники. Фото: скрін відео
Співробітники бухгалтерій різних установ Донецька по секрету розповіли, що їм доводиться переписувати тонни документів. "Українська мова, бачте, дратує податківців "ДНР", – поскаржилася одна з бухгалтерів Ірина. – Вони так і заявили, жбурнули мені документи переробити".
При цьому в кінотеатрах крутять фільми з українським дубляжем.
"Було цікаво дивитися "50 відтінків сірого" українською, і було видно, що зал цілком нормально дивився, без заперечень. Ми чули, що українську не розуміє парочка ззаду нас. Потім подивилися – а це "відпускники" з Росії в камуфляжі", – розповів донеччанин Кирило Шелковський.
У нечисленних відкритих книжкових магазинах можна ще знайти книги українською мовою, карти і довідники. "Беруть, купують. Водії купують паперові карти – мабуть, не у всіх навігатори стоять. Кажуть, їм байдуже, якою мовою", – поділилася продавець книжкового контейнера біля ринку "Маяк".
Багато донеччан запевняють, що їм ніколи не заважала українська мова, і зовсім було байдуже, якою мовою написані вуличні вивіски або таблички. Пенсіонер Ілля Карсун каже, що в Донецьку ніхто і ніколи не змушував нікого говорити виключно "державною мовою". "Я пам'ятаю на початку 90-х, коли незалежність і все таке, теж був сплеск націоналізму в хорошому сенсі слова, патріотизму – всі ходили з жовто-блакитними стрічками, привозили вишиванки з Західної України, дівчатка ходили з такою пов'язкою під волосся, яка вишита національними візерунками – таку ще співачка Руслана все одягала, – поділився спогадами Ілля Федорович. – Українська мова стала модною, співаки модні нею заспівали".
Цунамі патріотизму
"Нас бойовики лякали, казали: все, російську мову заборонять, на вулицях будуть слухати, якою мовою ви говорите між собою, і якщо не українською – то розстріл! – Згадує минулий рік мешканка Маріуполя Катерина Рябцева. – Звичайно, люди похилого віку непритомніли від такого. Але ми, молоді, розсудливі, як могли їм потім пояснювали, що це нісенітниця. Коли наше місто звільнили і сюди прийшли солдати з різних батальйонів, в тому числі жителі Західної України, ми як продовжували говорити російською, так і продовжуємо. З україномовними ми говоримо українською, мені особисто подобається мова. Але ніхто не змушує, боронь боже. На ринках упереміш стоять продавці, які говорять російською, українською, вірменською, татарською, білоруською. Взагалі проблеми немає!"
Донецьк. Фото: AFP
За словами Катерини, в приморському місті є певне зростання українськості, мова звучить частіше, ніж раніше. "Я можу цьому знайти пояснення: на тлі того, що відбувається, наприклад, у Донецьку у нас все виглядає як своєрідне таке цунамі патріотизму. Але це нормально – ми підтримуємо бойовий дух солдатів, себе, врешті-решт. Мовної проблеми я не бачу взагалі. Сподіваюся, що більше ця жахалка не спрацює, ні на будь-яких виборах і ні в чиїх руках".