Погорільці. Пропускний пункт вигорів дотла.
На пропускному пункті "Должанський " в Луганській області опинилася у пастці маневрена група одеського прикордонзагону – близько трьохсот чоловік з берегової охорони і пілоти з окремої авіаційної ескадрильї . Від постачання хлопці відрізані , всі наземні споруди , військова техніка , склади з провізією і машини з боєприпасами , за їх словами , знищені вогнем з боку РФ . Тепер артилерія почала "працювати " по бліндажах і підземних укритттях , в яких перечікують обстріли прикордонники. Змінити групу повинні були майже місяць тому , але заміна все не підходить. Дружини прикордонників збираються їхати в Київ , до керівництва прикордонслужби .
ПІД ВОГНЕМ."Сьогодні " вдалося зв'язатися з прикордонниками з одеського загону берегової охорони , які чергують в " Должанському " . З Одеси у відрядження вони виїхали ще 12 червня. З тих пір як звідси вибили терористичні бандформування і встановили український державний прапор , життя на посту перетворилася на справжнє пекло . Невеликий клаптик землі , на якому закріпилися прикордонники , опинився під постійним вогнем . З боку так званої " ЛНР " по прикордонниках б'ють " Градом " .
" Обстріли з боку сепаратистів нас не боляче хвилюють , ми за цей час досить непогано окопалися , і снаряди з "Градів " нам, взагалі- то, не страшні , а от те , чим нас обробляє російська сторона , – штука страшна , 152 – міліметрові снаряди виривають воронки майже в метр завглибшки . Недавно один такий в бліндаж до хлопців потрапив. Всі четверо – насмерть " , – розповідає прикордонник Сергій .
За його словами , роблять зазвичай 2-3 залпи по 200-300 снарядів кожен. Між залпами – 30 – хвилинні проміжки. " У цей час наші так звані "колеги " з пропускного пункту " Новошахтинск " – росіяни – відкривають ворота і чекають , що ми побіжимо до них рятуватися і здавати зброю. Постоять біля воріт хвилин 10-15 , закривають , їдуть у глиб території , і знову починається " , – продовжує він.
Між "Должанським" і "Новошахтинськом". Яма – слід від снаряда. За межею цілого асфальту окопалися терористи: з архіву прикордонників
ЗНАЮТЬ ЦІЛЬ. Артилерійські розрахунки наводять на ціль безпілотники . Перший час наші прикордонники їх намагалися збивати , але тепер навчилися визначати , де буде наступний артудар . " Спочатку літачок кружляє над місцем, потім туди летять снаряди . Так львів'янам майже всю техніку тут спалили . У деяких танків башту метрів на 70 відкидало . Днями вони зібрали все, що залишилося , і з'їхали , а ми залишилися" , – розповідає Сергій . А останнім часом безпілотники почали кружляти над укриттями наших хлопців. " Той , хто не бував під артобстрілом , не зрозуміє , яке це – сидіти і слухати , як поруч з тобою рвуться снаряди . Дуже нехороші думки в голову лізуть " , – говорить інший прикордонник Микола .
Дружини одеситів вже оббили всі пороги , а результату немає . Одеські ж моряки залишати позиції не збираються – без наказу не мають права. Хоча , у випадку прориву противника , – зупинити його навряд чи зуміють . " Наші чоловіки кажуть: якщо й судилося загинути , то нехай це станеться на рідній українській землі " , – плаче дружина одного з прикордонників Олена .
НЕ МОЖУТЬ ЗАМІНИТИ. Помічник голови Держприкордонслужби України Сергій Астахов сказав нам , що про проблему знає. " Підрозділи для заміни цих людей підготовлені, але обставини складаються так , що ми не в змозі пробитися до них. Під'їзні шляхи заміновані терористами , по дорогах ведуться обстріли , і наше керівництво дійшло висновку , що зараз безпечніше триматися на вже підготовлених позиціях , ніж виходити під відкритий мінометний обстріл " , – пояснює Астахов .
Незручні питання
Рідні прикордонників, які які опинилися між молотом і ковадлом, хочуть відправитися до Генконсульства РФ в Одесі і попросити тамтешніх дипломатів пояснити , як так виходить , що українська сторона прикордонного пункту "Должанський – Новошахтинськ " повністю зруйнована , а російська – ні . Залишені снарядами вибоїни на асфальті вказують , що прилетіли вони з того боку кордону. Тим часом моряків – прикордонників цікавить питання: "Яка стратегічна необхідність у тому , що вони сидять в норах на зруйнованому пропускному пункті , коли в 4-5 кілометрах від нього йдуть грунтові дороги , які ніхто не контролює. Хочеш – КамАЗ з бойовиками ганяй , хочеш – бронеколони проводь " , – кажуть одесити.