Під час молитви думки мають бути цілком присвячені Господу.
На запитання відповідає Архімандрит Даміан, охоронець Дальніх печер Києво-Печерської лаври.
- Чим довше я молюся, тим мені складніше зберегти зосередження і відігнати суєтні думки. Як зробити, щоб вони не заважали? – Лариса, Київ
- Це дійсно складно. Людина сам по собі вільна, але через пошкодженість своєї людської природи вона постійно відволікається на земне і суєтне. Часто їй допомагає в цьому диявол, намагаючись розірвати зв'язок людини з Богом. Людина не може не відчувати неуважність під час молитви, якщо вона не вчиться боротися з помислами. На жаль, особливо це характерно для сучасної людини в тому, що вона не вміє контролювати роботу свого розуму. Взагалі не стежить за тим, що відбувається в її розумі, про що вона думає. Святий Ніл Сорський процес поглинання суєтними думками поділив на п'ять стадій.
1. "Додаток" – раптове виникнення помислів – якесь враження, перший рух, будь-яка думка, будь-яке почуття, що мимоволі виникають у людській душі. Оскільки вони виникають мимо нашої волі, під впливом того, що нас оточує, – людина за них не відповідає. Проникнення помислу починається тоді, коли вона загострює на цьому свою увагу. Причому, на перший погляд, ця думка може бути навіть благочестива, наприклад: "Я така негідна людина, що навіть негідна молитися і причащатися в церкві, настільки я грішна". Якщо не зупиняти увагу на програмі, то вона проходить повз, але якщо ви задумалися – настає друга стадія.
2. "Поєднання" – увага, яку людина звернула на думка або почуття, що виникли. У ньому присутній зачаток волі. Тут вже перед нами – початок боротьби.
3. "Складання" – початок пристрасного потягу. Людина майже готова здійснити думку, що прийшла, послідувати бажанню, що з’явилося. Але ще вагається, хоча майже готова йому віддатися.
4. "Полонення" – відбувається, коли людина остаточно захоплена злою думкою чи бажанням. Якщо це відбувається мимоволі, то в цій формі "полону" немає майже ніякого гріха. Але якщо людина цілком свідомо дотримується своїх безладних думок і бажань, то такий душевний стан є особливо шкідливим. Душа збуджена, людина втрачає владу над собою, вона переможена безладними думками, і її немов носить хвилями в бурю. Це відбувається особливо від дуже частих і пустопорожніх розмов. Всі ці душевні стани – тимчасові. Але якщо їх не викорінити, вони переростуть у пристрасть.
5. "Пристрасть" - стає звичкою і перетворюється в частину характеру. Тоді порок вкорінюється в серці людини, стає пристрастю, яка панує над людиною безроздільно, перетворюючи її на свого раба.
Відразу потрібно відсікати сторонні думки, поки вони не проникли в душу. Одразу не вийде, але потрібно докласти зусилля. Молитви – "Господи, помилуй", Ісусова молитва ("Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас грішних") – допоможуть навчитися відсікати сміття, не потрібне душі.
Обговорити питання духовного пошуку з православними священиками можна по телефону: (044) 457-24-03, або надіслати листа на імейл: belousova@segodnya.ua.