Поранений Господь просив вибачення для своїх
"ОТЧЕ, ПРОСТИ ЇМ, БО НЕ ЗНАЮТЬ, ЩО РОБЛЯТЬ"
" Сьогодні ми зібралися не для того , щоб почути про щось нове . Ні . Правда завжди була і є одна , – говорив Блаженніший митрополит Володимир . – Ми зібралися , щоб , згадуючи про вільне страждання Христа , брати участь в Його хрестоносінні , молитися з ним про розпинателів , плакати і журитися про свої гріхи , які були і залишаються головною причиною жертовного виснаження нашого Господа Ісуса Христа .
Кожна людина в заповіті на першому місці ставить найдорожчих його серцю, згадує про дітей, приятелів, знайомих, а Цей, вмираючий Бог, пам'ятаючи Свою бідну Мати, пам'ятаючи Своїх учнів, звертається безпосередньо до тих, які в засліпленні прибили Його до хреста, як ніби боїться, щоб смерть не настала раніше, ніж Він зможе з ними попрощатися. Він готовий позбавити Своїх близьких останньої втіхи, аби не оминути нею Своїх ворогів.
"Отче!" – кличе Ісус з Хреста. Хоча бачить Він, що, по справедливості, повинен впасти вогонь з неба і спалити розпинателів, що земля повинна б відкритися і поглинути тих, хто неосвяченою рукою торкається Святійшого, але вживає ласкаве слово "Отче": "Отче Мій, Я готовий ще стільки терпіти . Будь милосердним, даруй Мені Моїх мучителів. Покарання, якого вони заслуговують, поклади на Мої закривавлені плечі, Я з радістю понесу, тільки їх не карай".
Це любов, якої не спіткає наш розум. Адже ми, коли нас торкнеться якась образа, як вогнем запалюємось злістю, намагаємося на образу відповісти ще великою образою. Навіть комаха, коли її роздавлять, намагається захищатися своїм тендітним жалом. А Той, який словом землю затвердив на водах, якому служать всі небесні і земні сили, – Той нині принижений людьми. Але замість того, щоб захищатися або покарати нечуване святотатство, вживає всі способи, аби пом'якшити провину людини і замість покарання дати їй нагороду.
Не робить Він різниці між одними і іншими. Своєю безмежною любов'ю обіймає всіх однаково. Він молиться не тільки за тих, хто, слухаючи наказ старших, бичує Його найсвятіше тіло. Він молиться за сліпий народ, який кричав: "Розіпни, розіпни Його!" Він молиться не тільки за тих, які хотіли звільнити Варавву, а не Його, але молиться і за того, хто засудив Його на смерть, хоча сам визнав, що це кров безневинна. Він молиться за Пілата, який засудив Його на смерть. І не тільки за одного римського намісника, а й за сотні мільйонів пілатів ... Він молиться за кожного з нас окремо і за всіх разом, тому що ми не один раз продавали Його, зраджували суду, як Пілат, прибивши Його до Хреста і кожен раз, коли важко грішимо, спонукаємо Його заново терпіти муки. Кожен наш гріх посилює Його рани і збільшує Його страждання. І хоча нас ще не було на світі, за всіх за нас молиться Первосвященик, приносячи Себе в жертву за наші гріхи".