Смерть - не кінець.
Відразу скажемо , дана тема – це питання віри , яку неможливо довести. Тому спекуляцій на ній , псевдовчень і лжепорад настільки багато, що більшість людей і обговорювати це не хочуть. Кажуть , в падаючому літаку або на війні немає атеїстів . Думки про смерть – один із шляхів до Бога. Разом з настоятелем храму " Живоносне джерело " , ієромонахом Іларіоном , ми намагалися розібратися – що говорить про життя після смерті Святе письмо і святі отці церкви .
ПОНЕВІРЯННЯ ДУШІ . У православному світі вважається , що перші два дні після смерті душа людини знаходиться на землі , потім проходить митарства , потім поклоняється Богові. На дев'ятий день Господь показує їй обителі Раю і Пекла . На 40 день після смерті душа отримує визначення – де вона буде : в Раю чи в Пеклі . Змінити ж це визначення можливо буде тільки на Страшному суді.
" Христос не говорив про митарства , він говорив про Рай і Пекло , про життя за заповідями , – розповідає отець Іларіон . – А відомості ці з'явилися набагато пізніше, і докладно описані в книзі " Митарства блаженної Феодори " і містяться також у творах Іоанна Златоуста , Макарія Великого . Я б радив прочитати про митарства кожному, хто піклується про свою душу . У книзі перераховуються 20 митарств – гріхів , за які буде наживання ( пустослів'я , брехня , осуд і наклеп , ненажерливість , лінощі , злодійство , грошолюбство і скупість , здирства, неправда , заздрість , гордість , гнів і лють , злопам'ятність , вбивство , чарування і призивання бісів , блуд , перелюб , гомосексуальні гріхи , єресь , немилосердя і жорстокосердість ) " . У даній книзі описується , що біси , керуючі поневіряннями , надають список гріхів – проступків , а ангели – добрі справи душі за життя . Якщо добрі справи переважують злі – душа проходить до наступного випробування . Якщо кількість злих справ перевищує добрі , і ангелам нічого пред'явити для виправдання душі , біси забирають душу в пекло на покару . Щоб уникнути покари за скоєний гріх , його потрібно сповідувати (тому важлива сповідь ) . Після проходження митарств душа йде на поклоніння до Бога.
Третій, дев'ятий , двадцятий і сороковий день дуже важливі для душі. Адже вирішується її доля. Тому в ці дні церква посилює свої молитви. Важливо відвідати храм рідним , помолитися за померлих з вірою , що по наших молитвах Господь помилує душі покійних .
ПРОТИ КРЕМАЦІЇ."Церква дуже благоговійно відноситься до тіла людини , адже воно було нерозривно пов'язано з душею , – каже отець Іларіон . – Через нього людина брала все – і любов , і ласку , і долучення до Святих таїнств . І в вічності це оновлене тіло повстане в славі . Тому , з благоговіння до тіла людини , ми не благословляємо кремацію " .
КЛІНІЧНІ СМЕРТІ."З одного боку , Господь і без клінічної смерті відкривав святим отцям церкви істину про життя після смерті , у видіннях , снах , – каже отець Іларіон . – Щоб повірити в загробне життя – достатньо спуститися в печери Києво – Печерської лаври до святих мощей . Чому ці тіла не зотліли ? Де Бог – там немає тління . З іншого боку , якщо люди пережили клінічну смерть – їхнє життя з храмом зв'язується назавжди. Їм вже не потрібно нічого доводити , вони самі можуть розповісти багато чого. Думаю , через клінічні смерті Господь хоче нам сказати : віримо ми в Бога чи ні , Він від цього не перестає бути , а ось наше життя без віри абсолютно безглузде " .
ПАМ'ЯТЬ ДУШІ.Ієромонах Серафим Роуз у книзі " Душа після смерті" поєднав безліч випадків клінічної смерті з навчаннями святих отців. "Оскільки душа продовжує жити після смерті , залишається добро , яке не губиться зі смертю , але зростає. Душа не утримується ніякими перешкодами , що ставить смерть , але більш діяльна , бо діє у своїй сфері без усякого зв'язку з тілом , яке їй швидше тягар , чому користь " (св . Амвросій " Смерть як благо "). Преп . авва Дорофей додає: " І нічого не забуває душа з того , що зробила в цьому світі , але все пам'ятає по виході з тіла , і притому краще і ясніше , як звільнилася від земного сього тіла " ( авва Дорофей . Повчання 12 ) .
ДРУГЕ ЖИТТЯ СВЯТОГО ЛАЗАРЯ
Євангельську історію воскресіння Лазаря Ісусом пам'ятають по фразі Христа : "Лазарю ! Іди геть" . Яким же було подальше життя Лазаря ? А пройшло воно на Кіпрі , де він знайшов притулок , рятуючись від первосвящеників , які бажали убити його , щоб люди не увірували в Ісуса . Лазарю було тоді близько 30 років. В 45 апостоли Павло і Варнава висвятили його в сан єпископа , після цього 18 років Лазар був пастирем громади Кітіона (нині – Ларнака) . Там його відвідала Матір Божа і подарувала архієпископську мантію. За переказами , Лазар після воскресіння ніколи не посміхався , приголомшений видом , який відкрився йому в Пеклі , де він провів 4 дні.
ПРИТЧА. Христос часто говорив з учнями притчами , в тому числі на тему потойбічного життя : " Один чоловік був багатий , одягався в порфіру й щоденно розкішно бенкетував . Був і вбогий , ім'ям Лазар , що лежав біля воріт його і бажав годуватися кришками , що зо столу багатія , і пси , приходячи , лизали струпи його . Помер жебрак, і віднесли його ангели на лоно Авраамове . Помер багач , і поховали його . І в Пеклі , будучи в муках , він підняв очі свої , та й побачив здаля Авраама та Лазаря і заволав : отче Аврааме змилосердься і пошли Лазаря , щоб омочив пальця свого у воді і прохолодив, бо я мучуся в полум'ї цім . Але Авраам сказав : чадо , згадай , що ти отримав добре твоє в житті твоєму, а Лазар – зле ; тепер він тут тішиться, а ти мучишся А крім того всього , поміж нами та вами велика безодня , так що ті, що бажають перейти звідси до вас не можуть , також і звідти до нас не переходять . Тоді сказав він : так прошу , пішли його в дім батька мого , бо в мене п'ять братів ; хай він їм засвідчить , щоб і вони не прийшли на це місце муки . Авраам сказав : Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх. Він же сказав : отче Аврааме , але коли прийде хто з мертвих до них , то нехай покаються. Тоді Авраам сказав : Як Мойсея й Пророків не слухають , то , коли тому, хто й із мертвих воскрес , не повірять " ( Луки . XVI , 19-31 ) .