Хто з них буде наступним президентом Франції, експерти не беруться передбачати / Колаж "Сьогодні"
Через тиждень, 24 квітня, громадяни Франції обиратимуть собі президента на п'ять найближчих років. Як і у 2017 році у другому турі зустрінуться тепер уже чинний президент Еммануель Макрон, який отримав у першому турі 28% та лідер вкрай правої партії "Національний фронт" Марін Ле Пен (23%). Здавалося б, інтриги нема. Проте цього разу все не так однозначно.
Сайт "Сьогодні" вивчив шанси кандидатів.
Рейтинги
П'ять років тому у другому турі виборів Макрон отримав підтримку 66,1% громадян, які взяли участь у голосуванні. Ле Пен задовольнилася 33,9%.
Наразі, на думку експертів, розрив між опонентами може бути на рівні статистичної похибки. За даними американської медіа-організації Politico, рейтинг президента 53%, його суперниці – 47%. Цьогорічний рейтинг Макрона на 13% нижчий, ніж він отримав на виборах у 2017 році.
Експерти зазначають, що за наявності достатньої кількості французів, які ще не визначилися, з таким рейтингом можна очікувати сюрпризу в результатах голосування у разі низької явки виборців 24 квітня.
Провали Макрона
Французам доведеться обирати між провалами Макрона насамперед у внутрішній політиці і проросійською Ле Пен.
У період свого президентства Макрон пережив кілька масштабних акцій протесту. У 2018 році Франція зіткнулася з найагресивнішими протестами так званих "жовтих жилетів". Тоді французів спочатку не влаштував намір Макрона підвищити податок на вуглецеве паливо заради боротьби за екологію, а потім згадали йому трудову реформу зі спрощенням процедури звільнення працівників та посилення антитерористичного закону.
Друга хвиля масштабних протестів прокотилася під час пандемії COVID-19. З середини 2021 року до весни 2022 року десятки тисяч французів протестували проти запровадження так званого "паспорта здоров'я" (свідоцтва про вакцинацію) та заборони на роботу низки невакцинованих фахівців.
Зараз Макрон також йде з програмою не дуже популярних реформ. Наприклад, він виступає за поступове підвищення пенсійного віку з 62 до 65 років. Хоча й пропонує зниження податків на 15 млрд євро на рік для домашніх господарств та підприємств.
Козирі Ле Пен
Експерти зазначають, що на тлі існуючого невдоволення правлінням Макрона у разі оголошення Ле Пен про нові політичні та економічні зміни вона має шанс обійти конкурента. Зараз вона досить вдало побудувала свою передвиборчу кампанії на критиці бездіяльності влади на тлі різкого зростання цін на енергоносії та інфляції, що росте. Також вона обіцяє скасувати прибутковий податок для осіб, молодших 30 років, і звільнити компанії від податкових відрахувань, якщо вони підвищать мінімальну зарплату працівникам на 10%. Обіцяє Ле Пен розібратися з мігрантами – жорсткіше висилати нелегалів.
А зараз намагається позбутися думки, що вона є проросійським кандидатом. 13 квітня Ле Пен заявила, що звинувачення її у близькісті до Росії є "несправедливими", і повторила, що вона змінила свою позицію щодо Кремля після війни в Україні.
"До початку війни в Україні я дійсно вважала, що на користь Франції знову встановити тісніші зв'язки з Росією і… не допустити, щоб Росія побудувала такий міцний союз з Китаєм", – передає агентство Reuters слова Ле Пен.
День голосування покаже, наскільки французи забули візит Ле Пен до Москви у 2017 році, під час якого вона високо оцінила "нове бачення" світової політики російським президентом та взяла кредит на фінансування своєї партії.
За повідомленнями, Ле Пен готувалася на цих виборах також використати "великий прогрес Москви". Однак після початку війни в Україні її штаб змушений був викинути понад мільйон листівок з фото їхнього лідера та Путіна.
Підсумок першого туру
Як написала одразу після результатів першого туру французька газета Le Monde, країна виявилася розколота.
"Франція білих комірців та пенсіонерів проти Франції службовців та робітників, Франція великих міст проти сільської Франції, європейська Франція проти Франції національного суверенітету", – написало видання.
Прогноз
"Незважаючи на розрив у першому турі між Макроном та Ле Пен, результат другого туру непередбачуваний", – пише одна з найбільших французьких газет Libération. Крах традиційних правих і лівих сил, "Республіканців" та Соціалістичної партії, позбавляє чинного президента автоматичної перемоги у другому турі.
"Незважаючи на те, що Макрон випередив Ле Пен на 5% у першому турі, тепер Макрон має переконати набагато ширше коло електорату, а саме лівих виборців, підтримати його в другому турі. Макрон може зіткнутися з набагато жорсткішими перегонами проти Ле Пен, ніж у 2017 році, причому по всій країні", – пише Politico.
Насамперед президент має переконати прихильників лівих кандидатів, зокрема Жан-Люка Меланшона, який показав третій результат, з партії "Нескорена Франція" (22,2%). Як пише професор французької та європейської політики Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) Філіп Марльєр, Меланшон та загалом ліві кандидати не хочуть відкрито закликати голосувати за Макрона, що дає шанс на перемогу Ле Пен.
"Макрон є єдиною метою непостійного та розгніваного електорату. Було створено умови для того, щоб Франція отримала президентом крайнього правого. Раніше такої можливості не було", – вважає Марльєр.