Україна чекає від Німеччини, у тому числі від Штайнмаєра вагомої допомоги у вигляді зброї / Колаж "Сьогодні"
В Україну з візитом прибули президенти Польщі, Латвії, Литви та Естонії. У цій компанії мав бути президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Проте, як він сам заявив у коментарі газеті Bild, Київ не погодив його приїзд.
Портал Сьогодні з'ясував, як ця відмова може зашкодити двостороннім відносинам України з Німеччиною.
Що сталося
12 квітня, перебуваючи з візитом у Польщі Франк-Вальтер Штайнмаєр (член правлячої в коаліції Соціал-демократичної партії Німеччини, СДПН) повідомив журналістам, що мав плани поїхати до Києва "як сильний знак", проте не отримав запрошення. "Я був готовий до цього. Але, очевидно, маю визнати, що в Києві цього не хотіли", – резюмував політик виданню Bild.
Газета повідомила, що нібито наразі президент України Володимир Зеленський не хоче зустрічатися зі Штайнмаєром у Києві. За даними журналістів, причина відмови – "тісні зв'язки Штайнмаєра з РФ останніми роками".
Реакція України
Офіційного коментаря на цю статтю з Банкової не надходило.
Радник міністра оборони України Олексій Копитько у своєму блозі для "Главреда" зазначив, що відмова, якщо вона була насправді, є правильним сигналом.
"Нам не потрібні пусті символи. Їм потрібні – нам ні. У нас люди вмирають. Символічний приїзд та демонстрація солідарності були актуальними у жовтні. Наразі потрібні дуже швидкі дії. Не можна дозволити втягнути нас у цей безплідний символізм. Нам не потрібен приїзд Штайнмаєра до Бучі. Нам потрібне розслідування, яке визнає світ. Дуже символічна річ – танк Леопард 1. Леопард 2 – суперсимволічна та солідарна", – написав Копитько.
Реакція ФРН
Президент у Німеччині має представницькі функції. Проте в цій каденції і президент ФРН, і канцлер, що володіє всією повнотою влади, є членами однієї партії – СДПН, яка на виборах, що відбулися у 2021 році, отримала найбільшу кількість місць у Бундестазі. Насилу, але останнім часом канцлер Олаф Шольф видає хоч якусь критику на адресу кривавого режиму Володимира Путіна, чого ще не було в перші дні війни.
Тому німецькі політики здивувалися, а дехто обурився відмовою приймати Штайнмаєра в Києві. Як пише німецьке видання Die Rheinische Post, тепер у їхній країні розгораються дебати, як слід оцінювати подію.
Голова однієї з провідних партій країни Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявив, що подія є "дипломатичною образою".
"Очевидно, що в багатьох країнах Східної Європи є сумніви щодо політики СДПН щодо Росії. І я це чудово розумію. Розумію й емоційний надзвичайний стан президента України Зеленського. Але Штайнмаєр є обраним главою держави в демократичній країні і відмова йому є дипломатичною образою!", – вважає Мерц.
Віце-спикер Бундестагу Айдан Озогуз від СДПН заявила: "Знаходжу дратівливим те, що Україна вимагає від нас майже всього, але не хоче бачити федерального президента" .
А лідер цієї ж фракції в парламенті Рольф Мютценіх назвав рішення українського уряду "сумним". Він пояснив, що це "не віддає належного" німецько-українським відносинам. "Тим не менше, ми подбаємо про те, щоб це не поставило під загрозу наше співробітництво", – запевнив політик.
На даному етапі провідні німецькі політики погоджуються з тим, що після такого ляпасу найближчим часом виключено візит до України канцлера ФРН Олафа Шольца.
Перспективи Києва
Як пише німецька газета Spiegel, Київ має величезні очікування від Берліна. Мова йде:
- про енергетичне ембарго;
- про перспективу членства в ЄС;
- про постачання зброї.
Судячи з заяви того ж Штайнмаєра в інтерв'ю виданню 12 квітня, Україна отримає чергову партію зброї з Німеччини, попри те, що це розходиться з "філософією безпеки уряду країни". Загалом це інтерв'ю стало майданчиком для Штайнмаєра, на якому він зміг пояснити, що раніше помилявся щодо Путіна, але зараз усе усвідомив і Берлін готовий діяти, виходячи з сьогоднішніх реалій.
Щодо підтримки України на її шляху до ЄС, тут німецькі політики поки що утримуються від публічної відмови Україні. Під час виступу Зеленського перед депутатами Бундестагу 17 березня на їхню адресу прозвучала критика відсутності допомоги у просуванні українського питання в ЄС. Після фактів геноциду з боку армії РФ риторика офіційного Берліна стала іншою.
"Факти руйнувань, які щодня доходять до нас з України, сповнюють нас смутком. Вони є нападом на весь наш вільний спосіб життя, наш міжнародний порядок та наші основні людські цінності. Перед лицем цього жаху ми, німецька держава, відчуваємо себе зобов'язаною допомогти та виявити солідарність", – заявив, наприклад, 13 квітня голова комітету Бундестагу з питань ЄС Вінфрід Кречманн під час відеоконференції з комітетом інтеграції до ЄС Верховної Ради.
Висновок
Перші сигнали з Берліна після відмови Штайнмаєру свідчать про те, що Німеччині доведеться підтримувати Україну навіть попри те, що це йде в розріз з багаторічними принципами країни щодо тієї самої зброї. Доведеться підтримувати через те, що симпатії пересічних німців сьогодні на боці страждаючої від агресії України. Плюс, все сильніше на Берлін починають тиснути союзники з ЄС, які часто вже відкрито критикують Німеччину за "мляву позицію" і називають її образливими термінами.
Тож недовго й роль регіонального лідера втратити...