У ЗСУ відповіли на головні питання щодо мобілізації / Фото: Колаж: Сьогодні
Мобілізація в Україні, оголошена у лютому через повномасштабне вторгнення Росії, триватиме щонайменше до серпня.
Видання РБК-Україна отримало від пресслужби Сухопутних військ ЗСУ відповіді на головні питання щодо мобілізації – кого будуть брати до ЗСУ в першу чергу, чи законне вручення повісток у людних місцях, зокрема на АЗС, і хто не підлягає призову на службу.
Чи є сьогодні відмінності, порівняно з початком мобілізації?
Заходи щодо мобілізації людських та транспортних ресурсів проводяться відповідно до указу президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" та закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На початку повномасштабного російського вторгнення перед військкоматами вишиковувалися великі черги з числа добровольців. Насамперед йшли високомотивовані та патріотично налаштовані громадяни, а також резервісти оперативного резерву першої черги та звичайні добровольці з досвідом та без досвіду військової служби.
Тепер виникла потреба у наборі спеціалістів дефіцитних спеціальностей із досвідом проходження військової служби.
Пріоритети щодо призову
Призов з мобілізації є обов'язковим для військовозобов'язаних. Водночас насамперед надається перевага мотивованим, з високими морально-діловими якостями та відповідною підготовкою громадянам.
Для комплектування бойових частин обов'язковою вимогою є наявність досвіду проходження військової служби або навчальних зборів з військово-облікової спеціальності.
Тих, хто не служив, призивають до навчальних центрів, щоб пройти курси з метою їхньої підготовки за необхідними спеціальностями.
Як відбувається мобілізація добровольців
Добровольці з військовим досвідом, які не дочекалися повістки, можуть за власним бажанням звертатися до військкоматів або до військової частини, яку обрали, і призиватися туди. Військовозобов'язані, які мають досвід військової служби або призивалися на навчальні збори раніше, можуть бути направлені одразу до військових частин.
Непідготовлені військовозобов'язані, без досвіду проходження військової служби або підготовки на навчальних зборах, направляються на підготовку. Вони навчаються у спеціалізованих центрах (полігонах), на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації (офіцери запасу).
Чи законно вручати повістки на блокпостах чи людних місцях?
Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми підпорядкування та власності.
Крім того, повістки можуть вручатися посадовими особами територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки за місцем проживання, за місцем роботи, а також на вулиці, на блокпостах тощо.
У законі не заборонено вручення повістки будь-де після встановлення особи. На порядку денному визначається дата та час прибуття до територіального центру для проходження медичного огляду.
Чи означає вручення повістки, що людину мобілізують?
Ні, не означає. Є різні випадки. Виклик – це перевірка облікових даних насамперед і проходження медичного огляду визначення придатності.
Що буває за ухилення від призову?
Якщо людина не з'явиться на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у воєнний час, це тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень).
Національна поліція має право затримувати військовозобов'язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування (ст. 259 та 262 КУАП, ч. 3 ст. 38 закону "Про військовий обов'язок та військову службу").
З іншого боку, ст. 336 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та на службу на призов осіб з числа резервістів у особливий період. За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 5 років.
Які категорії не підлягають мобілізації?
Не підлягають призову на службу:
- заброньовані за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;
визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
народні депутати України.
Хто з українців має право на броню
Раніше старша юристка юридичної фірми Eterna Law Маргарита Татарова розповіла, хто з військовозобов'язаних українців може розраховувати на бронь від роботодавців.
Отже, бронюванню в Україні підлягають військовозобов'язані особи, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах та організаціях, яким поставлено "мобілізаційні завдання".
Ці працівники будуть виконувати суто те завданням, для якого заброньовані, і не підлягають мобілізації, навіть якщо підходять за віком та станом здоров'я.